ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ПІДХОДИ

Автор(и)

  • І. І. Григорецька

DOI:

https://doi.org/10.32782/msd/2023.1.2

Ключові слова:

енергетичне законодавство, відновлювальна енергетика, європейські енергетичні стандарти, стратегії сталого розвитку.

Анотація

В енергетичній сфері джерела викопного палива є основним енергетичним ресурсом, при цьому залежність від природного газу та нафти є найбільшою причиною екологічної кризи. У майбутньому потреба в енергії зростатиме, і ця проблема не може бути вирішена лише за рахунок невідновлювальних джерел. В останні десятиліття по усьому світу спостерігаються позитивні зміни у напрямку розширення потужностей з відновлюваної енергетики як альтернативного способу задоволення зростаючих енергетичних проблем людства та напрямку запобігання зміни клімату. Наголошено, що незважаючи на зростаючий інтерес до альтернативних та відновлювальних джерел енергії, на даний момент не прийнято єдиний міжнародний документ, який би регулював сферу їх використання та був обов’язковим для виконання. Європейський вектор розвитку України обумовлює інтерес до правового регулювання відновлювальної енергетики у Європейському Союзі. Розвиток джерел відновлювальної енергетики є важливим елементом стратегій сталого розвитку, зокрема: на глобальному рівні – Цілі сталого розвитку на період до 2030 р., прийняті Генеральною Асамблеєю ООН; регіональному рівні – Стратегія сталого розвитку ЄС, національному рівні – Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 р. Розглянуто положення директив ЄС, Стратегії сталого розвитку ЄС, Стратегії ЄС у сфері енергетики і боротьби зі зміною клімату до 2030 р., що стосуються відновлювальної енергетики. Звернуто увагу на широке, у порівнянні із європейським підходом, тлумачення альтернативних джерел енергії в законодавстві України, а також на неоднозначне розуміння цього терміна. Доведено, що впровадження відновлювальних джерел енергії в Україні відбувається доволі повільно, що пов’язано, насамперед, із недосконалістю вітчизняного законодавства в зазначеній сфері, а також невисокими показниками інвестицій у цю перспективну галузь національної економіки. До позитивних рис нормативно-правового регулювання у сфері розвитку відновлюваної енергетики віднесено узгодження національної нормативної бази з європейським законодавством щодо цього питання.

Посилання

Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» : розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 605-р. Урядовий кур’єр. 2017. 8 верес. (№ 167).

Baisakalova M. N. International legal regulation of RES and the role of IRENA (International Renewable Energy Agency). Innovative science. 2015. № 8. Р. 108–112.

Башинська Ю.І. Організаційно-економічні засади використання потенціалу відновлювальної енергетики в регіоні : дис. … канд. економ. наук : 08.00.05. Львів, 2017. 221 с.

Бодак О. Місце альтернативних джерел енергії в системі об’єктів екологічного права України. Підприємництво, господарство і права. 2017. № 7. С. 57–61.

Кулик О. Способи стимулювання використання альтернативних джерел енергії за законодавством України та Європейського Союзу. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 4. С. 86–91.

Пипяк М. Напрями вдосконалення правового регулювання стимулів розвитку відновлювальної енергетики в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 10. С. 76–80.

Садковий В.П. Розвиток державного управління у сфері професійної підготовки кадрів цивільного захисту: теорія, практика, механізми : монографія. Миколаїв, 2014. 343 с.

Чіпко М.В. Міжнародно-правове регулювання співробітництва держав у сфері використання відновлювальної енергетики : дис.. … канд.. юрид. наук : 12.00.11. Одеса, 2017. 237 с.

Towards a Green Economy: Pathways to Sustainable Development and Poverty Eradication – Synthesis Report for Government Officials : UNEP Report, 2011. URL: www.unep.org/greeneconomy.

Кузьміна М.М. Поняття та види енергії з альтернативних джерел. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2013. № 3. С. 134–141.

The Statute International Renewable Energy Agency (IRENA). URL: https://www.irena.org/ statutevisionmission.

Про альтернативні джерела енергії : Закон України від 20.02.2003 № 555-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 24. Ст. 155.

Renewable Power Generation Costs in 2017. URL: https://www.irena.org/-/media/Files/IRENA/Agency/ Publication/2018/Feb/IRENA_REmap_EU_2018.pdf.

The European Green Deal : Communication from the commission, 11.12.2019. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:52019DC0640.

План заходів щодо синхронізації об’єднаної енергетичної системи України з об’єднанням енергетичних систем держав-членів Європейського Союзу : розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.2018. № 1097. Урядовий кур’єр. 2019. 29 січня (№ 18).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-05

Як цитувати

Григорецька, І. І. (2023). ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ПІДХОДИ. Морська безпека, (1), 9-15. https://doi.org/10.32782/msd/2023.1.2