РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА І ЗМІНА СТРАТЕГІЧНИХ ПІДХОДІВ НАТО У СФЕРІ МОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті досліджується зміна стратегічних підходів НАТО до питань морської діяльності, які відбулися після початку агресії російської федерації проти України у 2014 році. Наданий огляд оцінок безпекового середовища в стратегічних документах Північноатлантичного Альянсу – Стратегічній концепції НАТО 2010 року, Морській стратегії НАТО 2011 року та Стратегічній концепції НАТО 2022 року. Відзначено, що тривалий час морська діяльність НАТО була зосереджена переважно на боротьбі з тероризмом та транснаціональною злочинністю на морі, чому сприяла міжнародна обстановка. Російська агресія проти України змусила НАТО змінити свою позицію відносно росії. Зокрема, була збільшена військова присутність НАТО на східних кордонах, активізований морський компонент. Якщо у Стратегічній концепції НАТО 2010 року росія згадується як країна-партнер, то новою Стратегічною концепцією НАТО 2022 року вона визнана найбільш значною і прямою загрозою безпеці держав – членів Альянсу та миру і стабільності в євроатлантичному регіоні. Автори аналізують зміни, що відбулися в стратегічному безпековому середовищі після початку російської агресії проти України. Серед них – зростаюча роль морської сили в міжнародних справах, про що свідчить участь військово-морського флоту росії в забезпеченні зовнішньої політики рф, зусилля Китаю щодо створення флоту Блакитної води, асиметричні дії Ірана на морі, технологічні зміни, зокрема, широке застосування морських безекіпажних апаратів у російсько-українській війні. Зазначено, що стратегічні документи НАТО, які регулюють морську діяльність, не відповідають новим викликам та загрозам. Метою статті є аналіз змін в стратегічних підходах НАТО, які були здійснені під впливом російсько-української війни та з урахуванням нових безпекових реалій, які виникли в морській сфері після початку російської агресії проти України у 2014 році.